Lecture - Between a literary vision and historical truth...

26 kwietnia, uczniowie klasy 1e w ramach przygotowania do realizacji projektu „Ożywić legendy” wzięli udział w wykładzie, jaki przeprowadziła Pani dr Aleksandra Barwicka-Makula – pracownik naukowy Uniwersytetu Śląskiego: „Między wizją literacką i prawdą dziejową w Ogniem i mieczem Henryka Sienkiewicza."

W czasie wykładu Pani dr Barwicka – Makula przedstawiła historię ukazywania się „Trylogii” Sienkiewicza. Uczniowie dowiedzieli się, że Trylogia drukowana była w odcinkach w czasopiśmie „Słowo”. Miasta „żyły” życiem bohaterów i ich perypetiami. „Ogniem i mieczem” odniosło wielki sukces. Utwór pisany był ku pokrzepieniu serc – jako książka historyczna dedykowana młodzieży. Niestety Sienkiewicz spotkał się z krytyką. Autor powieści korzystał głównie z pamiętników szlacheckich – w tamtych czasach brak dostępu do innych źródeł, dlatego często w powieści zdarzają się różnice między prawdą historyczną a postaciami/wydarzeniami w tym utworze. 

W dalszej części wykładu Pani Doktor przedstawiła bohaterów „Ogniem i mieczem” i ich rolę w książce: 

żądny władzy Bohdan Chmielnicki 

Meeting with the settlement head of the Great Berkov, ethnographer Roman Matselyukh

Зустріч із селищним головою Великих Бірок, краєзнавцем Романом Мацелюхом

Слідами нашої історії

Кожен раз, коли наштовхуюсь на цікаві історичні факти,  стараюся уявити собі ці захоплюючі і водночас грізні часи. А якщо справа торкається власне краю,у якому живу,- моя уява грає неабияк!
Так було і цього разу, коли у нашу школу завітав Роман Євгенович Мацелюх, а він не лише наш селищний голова,але й знаний краєзнавець. Його розповідь про Борецький замок захопила не лише учнів, а й учителів.
Мало хто знає, що оскільки наше селище було прикордонним містом, то найстарішою історичною пам'яткою Великих Бірок був оборонний замок XVI ст.-XVIII ст. У XVI ст. Борецький замок мав високі грубі стіни, складені з дубових колод, вони оточували й замикали всередині житлові та господарські будівлі, ще вищі чотири вежі були розміщені за сторонами світу, на кутах ряди бійниць, з південно-західного боку в’їзну браму посилену земляними валами, залишки яких збереглися ще до 50-х рр. минулого століття. Він був збудований на вершині високого пагорба (326 м), що до кінця 30-х рр. минулого століття носив назву «Огрýдек», біля підніжжя якого лівий берег річки Теребни утворив крутий схил (дотепер місцевість називається «Круча»), порослий чагарниками, орієнтований на північний захід, а з північно-східного боку оточений глибоким яром, що ускладнював підхід до нього. Долини річок Теребни і Гнізни Гнилої,  що зливаються в тому місці, творили сильно заболочену непрохідну місцевість. А коли заставляли греблю,  дорога до якої дугою проходила від в'їздної брами замку до млина, то тут розливався обширний став. Тільки з південно-східного напрямку залишалась відкрита місцина. За кілька кілометрів від цього місця, на терені, що становить виразний бар'єр, були викопані глибокі окопи підсилені плотом з товстих колод, звідки походить сучасна назва урочища — «За шáнцями» ( шáнці від нім. Schanzі— окоп, земляні укріплення). Замок внаслідок нападів татар зазнавав неодноразових руйнувань і не раз перебудовувався.